Треба йти далі...

Пройшов тиждень після мого звільнення  з лав ЗСУ, може більше, час летить.

Я вирішила йти далі, через кілька днів я зустрінусь з френдлі сімейним лікарем, та ми почнемо процес переходу, він буде тяжкий я впевнена в цьому, але назад я вже не поверну.

Й це не про принцип, бо принципіальність в цій справі, це дуроломство.

Є розуміння хто я, тому логічно йти цим шляхом, хоча я розумію що буде багато перепон, зневіри, втрат, але треба бути відвертою й чесною з собою.

"Говори завжди правду, тоді ніколи не піймаєшся на брехні"

Це правило як у житті, так і для себе.

На фото доречі мої мінімальні мрії як я буду виглядати через певний час.