Від ноля до сотки за півтори секунди, чи мій швидкісний coming out

Сьогодні в мене був дуже важливий день.

Сьогодні я зробила каминг аут перед рідними.  І як завжди, моя скорость у справах вражає навіть мене 😅

Зранку в мене був гарний настрій, й мені дуже захотілося щоб мої рідні знали чому.

А гарний він був тому що, наскільки це можливо зараз, знову з кольорами відчула себе внутрішньо жіночо.

Першою була мама, спочатку я написала їй що я не з'їхала з глузду та вже проконсультувалася з психіатром та я повністю здорова. А потім скинула їй мій перший текст цього блогу "Початок"

Зажадавши хвилин десять я зателефонувала їй, та спитала чи з нею все гаразд, бо розумію що новина шокуюча, вона відповіла що все Ок та відчувала що зі мною щось коїться, в мене мама емпат 😄

Загалом вона нормально сприйняла цю новину.

Другий на черзі був мій батько, також позитивно, та в ключі твоє життя твоя справа.

Третім був мій брат, він відповів "Ну щож був брат, тепер буде сестра!"  😄

Загалом позитивно, я люблю його 😄

Четвертою була моя дуже гарна знайома з храму (дуже її люблю) вона відповіла "Мені нема ніякої різниці, я тебе любила і люблю як друга чи подругу і поважаю" люблю її 🥰

Й як завжди, в цьому морі позитиву, не могло не бути ложки дьогтю.

Мій знайомий батюшка своєю реакцією дав мені зрозуміти свою трансфобну позицію.

Но то таке, віра окремо, люди окремо. Він просто людина.

Загалом мій камінг аут перед рідними та близькими пройшов досить позитивно, честно кажучи, я не очікувала такого результату.

Тож, сміливіше, але будьте готові, що може бути по різному. Як позитивно так й негативно. Але не зупиняйтесь якщо вже визначили свій путь, хай це буде настанова всім нам.